О Батько, де Тебе нема?
У темній ночі, в світлі дня,
Я бачу дивний світ створіння,
Який кує Твоя рука.
Я бачу шлях людських сердець,
Що сяє зорями на небі.
Я бачу зоряний вінець,
Що світлом лине в нас від Тебе.
Я бачу полум’я в очах,
Твоїх дітей, що прагнуть жити.
Я бачу Всесвіт на руках,
Твій Заповіт, щоб нам любити.
Любити все навколо так,
Як диво Божого створіння.
Як квітка квітне, як співає птах,
Нам треба це не знапастити.
Мир принести, де є війна,
В любові, вірі, та надії.
Щоб зруйнувалася стіна,
Нам треба стати всім як діти.
І подолаємо печаль,
Що каменем лежить на серці.
Лише поглянь за небокрай,
Він не далеко, так здається.
Лише скажи, що віриш ти,
В могутність Божої любові.
До Нього тільки ти звернись,
Він відповість, і дасть той спокій,
Якого прагне серце так,
Який ти бачиш в своїх мріях,
Розправиш крила, немов птах,
Мій друже, в нас ще є надія.
Анатолий Бляшук,
Вышгород Украина
Слушаю метал..., предпочтительно BLACK, DEATH, DOOM & GOTHIC..., но исключительно христианские коллективы)) e-mail автора:Revival_t@ukr.net сайт автора:личная страница
Прочитано 4302 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Ибо каким судом судите, [таким] будете судимы - Николай Николаевич С приходом интернета в жизнь людей, все как бы изменилось. Пришла обманная жизнь (виртуальная) не настоящая. Пришла виртуальная дружба и тоже не настоящая. Писать и говорить о дружбе и любви в интернете легко. Ты часто не видишь лиц тех, кто это пишет. И вообще можно ли виртуально дружить или любить? Конечно нет. Общаться можно, но любить и дружить, здесь нужен близкий контакт.
Любая школа есть школа. Даже из тюремной школы люди выносят правильные мысли. Друзей много не бывает, тем более настоящих. Тех, кто может положить свою жизнь за тебя. А если нет, то это просто общение. Так его и принимай и не больше того.
