Детские глаза
Инок59
Детские глаза, как символ совести,
Как святой живительный родник.
Это отраженье жизни повести,
Как Творца прощающего лик.
Все мы в этой жизни оступаемся,
Опыт предыдущих нам не в счёт.
Только вот не часто потом каемся,
В нас холодный действует расчет.
Мы считаем, что нам всё дозволено,
Попирая детские права.
В оправданье причинённой боли мы,
Говорим избитые слова.
А они с любовью бескорыстною,
Чистым светом смотрят нам в глаза.
Одарив улыбкою лучистою,
О своём пытаются сказать.
Как им трудно без крыла любимого,
Без тепла родительских сердец.
Что связуют нитью нас незримою,
Попирая вечности венец.
Мы для них достойны всепрощения,
Их душа открыта и чиста.
Мы им правды служим воплощением,
Как ученье Божие Христа.
Так давайте радовать их ЛАСКОЮ,
УСМИРЯТЬ порывы гневных бурь.
Чтобы меньше СЛЁЗЫ взор их застили,
Омрачая глаз РОДНЫХ лазурь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
